Хто підлягає перевірці PIP і що з неї передається до ZUS

Розширене коло перевірюваних — B2B і рік назад

Art. 13 pkt 1 закону про Державну інспекцію праці у редакції після реформи охоплює перевіркою роботодавців, а у сфері безпеки і гігієни праці, контролю законності працевлаштування та укладення цивільно-правових договорів в умовах, за яких відповідно до art. 22 § 1 Кодексу праці мав бути укладений трудовий договір, — також підприємців, які не є роботодавцями, та інші організаційні одиниці, на користь яких праця виконується або виконувалася протягом року, що передував дню початку перевірки, фізичними особами, у тому числі особами, які провадять господарську діяльність на власний рахунок, незалежно від підстави виконання праці.

Ця норма діє у трьох незалежних площинах. Співпраця B2B охоплена перевіркою прямо — законодавець назвав осіб, які провадять діяльність на власний рахунок. Перевірка сягає рік назад, рахуючи від дня її початку, тож охоплює також осіб, які завершили співпрацю кілька місяців тому. Статус роботодавця не має значення: суб'єкт, який нікого не наймає за трудовим договором, також підлягає перевірці у цій частині.

Розширення стосується трьох сфер: безпеки і гігієни праці, законності працевлаштування та укладення цивільно-правових договорів в умовах art. 22 § 1 k.p. Поза цими сферами коло перевірюваних суб'єктів залишається без змін.

Мінімальна годинна ставка — art. 13 pkt 5

Окремою підставою є art. 13 pkt 5 закону про PIP. Перевірці підлягають підприємці та інші організаційні одиниці, на користь яких у межах провадженої діяльності виконується доручення або надаються послуги, або виконувалися чи надавалися протягом року, що передував дню початку перевірки, — у частині виплати винагороди в розмірі, що випливає з мінімальної годинної ставки згідно із законом від 10 жовтня 2002 р. про мінімальну заробітну плату.

Це той самий механізм "рік назад", але для іншого предмета перевірки. На практиці інспектор може одним візитом охопити дві лінії: чи цивільно-правовий договір не підмінює трудового договору та чи ставка за годину не опускається нижче встановленого законом мінімуму.

Що Державна інспекція праці передає до ZUS

Новий art. 14a закону про PIP зобов'язує Інспекцію надавати Управлінню соціального страхування дані, встановлені під час перевірки. Перелік є закритим і охоплює дві групи.

Дані перевірюваного суб'єкта (art. 14a pkt 1): NIP, REGON, назва, адреса місцезнаходження — у тому числі місце виконання праці, якщо суб'єктом, що доручає роботу, є агентство зайнятості, — дата перевірки та розмір суми, зазначеної у розпорядженні інспектора праці, про яке йдеться в art. 11 ust. 1 pkt 7 закону про PIP.

Дані осіб, які виконують працю (art. 14a pkt 2): ім'я та прізвище, номер PESEL (а якщо його не присвоєно — вид, серія і номер документа, що посвідчує особу), громадянство, період виконуваної праці та вид укладеного договору.

Для роботодавців, які наймають іноземців, ключовим є те, що громадянство особи, яка виконує працю, є одним із переданих даних. Результати перевірки законності працевлаштування та дані про внески сходяться в одному органі, а розбіжність між документом, який легалізує роботу, договором і поданням на страхування перестає бути видимою лише з одного боку.

Обмін є двостороннім. Art. 50 ust. 3 pkt 3 закону про систему соціального страхування називає Державну інспекцію праці серед суб'єктів, яким ZUS може надавати дані, зібрані на рахунку застрахованої особи та на рахунку платника внесків. Реформа додала до цього міжінституційну робочу групу з оцінки ризику, що створюється за домовленістю Головним інспектором праці (Główny Inspektor Pracy), Головою ZUS і Керівником Національної податкової адміністрації (Krajowa Administracja Skarbowa).

Наслідки рішення про трудові відносини для внесків

Якщо перевірка завершиться рішенням про наявність трудових відносин (art. 11 ust. 1 pkt 7a закону про PIP), у частині внесків застосовуються три норми закону про систему соціального страхування.

Art. 38b ust. 1: внески, сплачені за особу, подану на страхування на підставі договору доручення або підстави з art. 6 ust. 1 pkt 5, вважаються сплаченими в рахунок зобов'язань за трудовими відносинами. У цьому разі art. 24 ust. 6a–6g не застосовується (art. 38b ust. 3).

Art. 38b ust. 2 у зв'язку з art. 36 ust. 4e: платник передає до ZUS страхові документи за період, охоплений рішенням, протягом 7 днів з дня, коли рішення стало остаточним, а у разі скарги до суду — з дня набрання рішенням суду законної сили.

Art. 24 ust. 5h: перебіг строку давності зобов'язань за внесками зупиняється з дня подання скарги на рішення до дня, коли воно стало остаточним, а у разі скарги до суду — до набрання рішенням суду законної сили. Отже, скаргою не "перечекати" п'ятирічної давності з art. 24 ust. 4.

Санкційне тло на боці ZUS реформа залишила без змін: давність зобов'язань за внесками 5 років (art. 24 ust. 4), додаткова плата до 100% несплачених внесків (art. 24 ust. 1a), штраф до 46 000 zł (art. 98 ust. 1) та кримінальна відповідальність за art. 219 Кримінального кодексу.