Рішення PIP про наявність трудових відносин — як це працює з 2026 року

Умова, про яку легко забути

Рішення не може бути ухвалене відразу після висновків перевірки. Art. 11 ust. 1 pkt 7a прямо встановлює, що умовою його ухвалення є невиконання розпорядження, про яке йдеться в art. 11 ust. 2 pkt 2 закону про PIP — розпорядження усунути порушення, що полягають у неукладенні трудового договору в ситуації, коли в правовідношенні між сторонами переважають ознаки трудових відносин з art. 22 § 1 Кодексу праці. Норма також вимагає застосовувати art. 10 Кодексу адміністративного провадження, тобто забезпечити сторонам активну участь у провадженні.

Саме розпорядження також не видається зненацька: орган видає його після того, як дасть сторонам правовідношення можливість висловити позицію. Його видають у письмовій формі, зафіксованій на папері або в електронному вигляді, а інспектор визначає строк виконання так, щоб оцінка виконання відбулася ще під час перевірки (art. 34 ust. 1c закону про PIP).

Отже, момент, у якому вирішується справа, — це розпорядження, а не рішення. Виконання розпорядження у визначений строк закриває шлях до ухвалення рішення на підставі art. 11 ust. 1 pkt 7a.

Хто і як веде провадження

Згідно з art. 33a ust. 1 закону про PIP провадження відкриває окружний інспектор праці (okręgowy inspektor pracy) — на підставі висновків, зроблених у ході перевірки інспектором праці, — і повідомляє про це сторони. Сторонами є суб'єкти та особи, яких рішення може стосуватися (ust. 2).

Орган має вибір (ust. 3): може ухвалити рішення або подати позов про встановлення наявності чи змісту трудових відносин. Позов доцільніший, зокрема, тоді, коли потрібно охопити період, ранній за той, який може охопити рішення (ust. 6). Якщо позов подано, рішення в охопленому ним обсязі вже не ухвалюють (ust. 7).

Art. 33a ust. 4 зобов'язує враховувати волю сторін — якщо вона не суперечить закону, зокрема нормам трудового права чи засадам суспільного співжиття, і не спрямована на обхід закону. Відкриття провадження перериває перебіг позовної давності щодо трудових вимог; після перерви строк починає спливати заново від набрання чинності рішенням або судовим вироком (ust. 8).

Негайна виконуваність є винятком: art. 108 Кодексу адміністративного провадження застосовується в цьому провадженні лише до осіб, охоплених особливим захистом від попередження про звільнення або розірвання трудового договору (art. 33a ust. 5).

Що містить рішення

Art. 34 ust. 2b закону про PIP перелічує елементи рішення: зазначення сторін трудового договору, вид трудового договору, дату його укладення, вид роботи, місце виконання роботи, норму робочого часу та розмір винагороди за працю. Рішення містить також фактичне і правове обґрунтування (ust. 2c) і враховує фактичний стан, що існував під час перевірки — від дня її початку (ust. 2d).

Якщо доказовий матеріал, зібраний окружним інспектором праці, не дозволяє встановити певний елемент, art. 34 ust. 2e зобов'язує вказати: вид договору — договір на невизначений строк; місце виконання роботи — місцезнаходження роботодавця; норма робочого часу — повна норма; розмір винагороди — мінімальна винагорода за працю.

Правилом є те, що датою укладення трудового договору є дата ухвалення рішення (art. 34 ust. 2f). Виняток з ust. 2g: якщо в період між днем початку перевірки та спливом строку на подання апеляції або набранням чинності судовим вироком — з ініціативи роботодавця — відбудеться розірвання чи попередження про розірвання цивільно-правового договору, його припинення або припинення фактичного виконання роботи, датою укладення трудового договору є дата початку перевірки.

Окрема гарантія випливає з art. 34 ust. 2l: ухвалення рішення не може бути підставою будь-якого несприятливого ставлення до працівника, зокрема не може становити причини, що виправдовує попередження про розірвання трудових відносин чи їх розірвання без попередження з боку роботодавця.

Наслідки, виконуваність і апеляція

Art. 34 ust. 2j: від дня ухвалення рішення воно спричиняє правові наслідки, пов'язані зі встановленням наявності трудових відносин у сфері трудового права, податкового права, соціального страхування та медичного страхування, а також обов'язкових внесків до фондів, визначених окремими нормами.

Виконуваність унормовано окремо (ust. 2k): рішення стає виконуваним з дня, наступного після дня спливу строку на подання апеляції, якщо жодна зі сторін апеляції не подала — або з дня набрання чинності судовим вироком, або з дня надання йому негайної виконуваності.

Підконтрольний суб'єкт, якому адресовано рішення, зобов'язаний повідомити компетентний орган Державної інспекції праці про його виконання, у письмовій формі, зафіксованій на папері або в електронному вигляді, після набрання рішенням чинності (art. 35 ust. 1).

Шлях оскарження не веде до адміністративного суду: сторона має право на апеляцію проти рішення, а також на скаргу на ухвалу про надання йому негайної виконуваності — на засадах, визначених у Кодексі цивільного провадження (art. 34 ust. 5a закону про PIP).